Четверта науково-практична конференція
«Сучасні підходи до організації та надання допомоги недоношеним новонародженим»
Відео доповідей
Фонд Віктора Пінчука в рамках програми «Колиски надії» та партнерства з Національним проектом «Нове життя – нова якість охорони материнства та дитинства» відкрив в Києві роботу міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні підходи до організації та надання допомоги недоношеним новонародженим» для лікарів -неонатологів, дитячих анестезіологів та реаніматологів. Конференція працюватиме з 28 по 30 листопада 2012 року, в її офіціальному відкритті взяли участь заступник Голови правління Фонду Віктора Пінчука Валерій Вакарюк та керівник Національного проекту «Нове життя» Віктор Сірман.
“
Ми розуміємо, що сьогодні недостатньо просто оснастити центри допомоги новонародженим найсучаснішим та найкращим обладнанням, адже, насамперед, надзвичайно важливим є рівень професіоналізму медичного персоналу. І для цього обов'язковим є освітній компонент, частиною якого і є ця конференція. Подібні освітні заходи Фонд проводить з 2006 року, але цього разу вперше присутня настільки широка аудиторія українських лікарів, а серед доповідачів – зарубіжні фахівці такого високого рівня. В рамках програми «Колиски надії» Фонд планує і надалі організовувати такі конференцій, що стане новим етапом реалізації її освітньої складової
Валерій Вакарюк, заступник Голови правління Фонду Віктора Пінчука
Метою конференції, яка є новим етапом в реалізації освітньої складової програми «Колиски надії», є підвищення кваліфікації українських лікарів-неонатологів, ознайомлення їх з новими світовими практиками, впровадження прогресивних підходів виходжування недоношених новонароджених та проведення прямого діалогу з найкращими фахівцями галузі. До роботи конференції Фонд залучив близько 130 фахівців з усіх регіонів України, до числа яких увійшли спеціалісти як працюючих так і майбутніх перинатальних центрів «Нове життя», головні обласні неонатологи, лікарі із партнерських центрів програми «Колиски надії» та представники кафедр неонатології медичних вишів України.
“
В Україні щороку народжується понад 3000 дітей з дуже малою масою тіла - менше 1500 грамів, у тому числі біля 1000 дітей з екстремально малою масою тіла - менше 1000 грамів. І сьогодні вже не стоїть питання, чи варто виходжувати глибоконедоношених дітей з дуже малою та екстремально малою масою тіла при народженні. Глибоконедоношена новонароджена дитина - це громадянин України, якому Конституція України гарантує надання медичної допомоги, як і кожному іншому громадянину країни. І права кожної дитини захищені міжнародними документами, зокрема Конвенцією про права дитини. Наразі стоїть питання, як найбільш раціонально допомогти глибоконедоношеним дітям вижити і зберегти здоров'я, щоб стати повноцінними членами суспільства
Віктор Сірман, керівник Національного проекту «Нове життя»
Головними доповідачами стануть світові спеціалісти з Австрії, Польщі, США, Туреччини, які є провідними експертами в неонатології. Вперше в практиці української неонатології відбудеться спеціалізована конференція за участю міжнародних спеціалістів такого високого рівня.

Доповіді фахівців торкатимуться такого широкого кола питань як: різні види дихальної підтримки новонароджених, парентеральне харчування, моніторинг пацієнтів, що перебувають на штучній вентиляції легенів, лікування найбільш розповсюджених захворювань недоношених малюків, сурфактантотерапія та неінвазивні методи їх введення, мінімізація ускладнень, що призводять до неврологічних захворювань внаслідок довготривалої інтенсивної терапії та інші. Окремий блок буде присвячено ранній реабілітації недоношених новонароджених та дітей з органічним ураженням центральної нервової системи.

В рамках реалізації програми «Колиски надії» Фонд Віктора Пінчука, окрім оснащення центрів надання допомоги новонародженим найновішим та високоякісним обладнанням, приділяє значну увагу систематичній роботі з навчання персоналу клінік-партнерів програми. З моменту запуску програми у 2006 році, за підтримки Фонду було організовано та проведено 16 навчально-практичних заходів, в яких взяли участь понад 600 медичних працівників з усіх регіонів України.

Партнери конференції:
- ТОВ «ТПК «Н.З.Техно»
- ТОВ «Нікомед Україна»
- ICTV

Конференція відбувається за підтримки Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України; Міністерства охорони здоров'я України та Асоціації неонатологів України.
Відео доповідей
1
«Неінвазивне введення сурфактанту»

Ангеліка Бергер представляє доповідь щодо неінвазивного введення сурфактанту. Мова йтиме про CPAP у порівнянні з механічною штучною вентиляцією, про час та оптимальний метод введення сурфактанту, про профілактику втрат тепла та концентрацію кисню для реанімаційних заходів та результати роботи у нашому відділенні.
Ангеліка Бергер
«Неінвазивне введення сурфактанту»
  • Базові концепції реанімації. Міжнародні рекомендації щодо реанімації та деякі спірні питання.
  • Стабілізація недоношеної дитини у пологовій залі. Чи потрібна респіраторна підтримка недоношеним дітям, якщо вони самостійно дихають? Результати дослідження на тваринах щодо ефекту від продовженого роздування легенів (протягом 20 сек) в 4-х групах.
  • Публікації щодо продовженого роздування легенів у глибоко недоношених дітей до 28 тижня гестації та результати проведення такого роздування.
  • CPAP з метою стабілізації недоношених дітей у порівнянні з механічною вентиляцією легенів. Дослідження COIN в 2-х групах глибоконедоношених дітей. Дослідження SUPPORT. Висновок цих досліджень: CPAP – альтернатива інтубації та механічній вентиляції глибоконедоношених дітей
  • Необхідність введення сурфактанту недоношеним дітям на CPAP. Огляд Cochrane щодо раннього введення сурфактанту. Дані досліджень щодо профілактичного введення сурфактанту .
  • Техніка введення сурфактанту INSURE. Дослідження щодо використання цієї техніки. Дослідження CURPAP щодо профілактичного введення сурфактанту.
  • Перше малоінвазивне введення сурфактанту глибоконедоношеним дітям під час їх спонтанного дихання без інтубації трахеї у 2001 році. Дані досліджень щодо малоінвазивної сурфактантної терапії (MIST), які доводять високу ефективність методу в якості альтернативу механічній вентиляції.
  • Втрати тепла у недоношених дітей в пологовій залі. Використання пластикових мішків для стабілізації тепла у глибоконедоношених дітей. Використання зволоженого та підігрітого повітря у пологовій залі.
  • Рекомендації Європейської ради з реанімації щодо використання кисню.
Висновки. Демонстрація фото та відео щодо використання методики продовженого вдиху у недоношених дітей в пологовій залі. Результати використання методики в Університетській клініці м. Відень.
Більше інформації
2
«Організація перинатальної служби Республіки Польща»

Марія-Катаржина Боршевська-Корнацька презентує перинатальну службу Польщі.
    Марія-Катаржина Боршевська-Корнацька
    «Організація перинатальної служби Республіки Польща»
    • Шлях польської неонатології з 70-х років минулого століття до сьогоднішніх днів. Створення Асоціації та профсоюзу неонатологів Польщі. Перші польські підручники з неонатології. Роль Фундації дитячої медичної допомоги (США) в розвитку польської неонатології. Польсько-українська співпраця.
    • Розробка та впровадження урядової програми щодо трьохрівневої системи організації перинатальної служби. Організація неонатальної допомоги в Польщі. Деякі аспекти фінансування роботи перинатальних центрів. Основні статистичні показники щодо народжуваності та смертності в Польщі.
    • Програми вдосконалення медичної допомоги передчасно народженим дітям (зокрема, програми щодо грудного вигодовування та банків грудного молока). Програми підвищення кваліфікації медичного персоналу в Польщі.
    • Основні регламентуючі документи: Постанови Міністерства здоров'я Польщі, рекомендації польського неонатального співтовариства, протоколи надання допомоги. Обов'язковий скринінг функцій слуху та зору. Протокол проведення реанімації. Оснащення відділень інтенсивної терапії новонароджених.
    • Профілактика захворюваності у недоношених дітей. Щеплення. Неврологічний контроль.
    • Школа батьків передчасно народжених дітей. Коаліція батьків передчасно народжених дітей та неонатологів.
    Більше інформації
    3
    «Біль та обезболювання пацієнтів ВІТН. Основні принципи»

    Ангеліка Бергер доповідає тему щодо болі та обезболювання пацієнтів відділень інтенсивної терапії новонароджених. Дослідження доводять, що недоношені діти 22-23 тижні гестації відчувають та реагують на біль та мають нижчий поріг болі через підвищену чутливість нейронів спинного мозку.
      Ангеліка Бергер
      «Біль та обезболювання пацієнтів ВІТН. Основні принципи»
      • Довгострокові наслідки болю.
      • Болісні процедури у ВІТН. Дослідження щодо болісних процедур у ВІТН.
      • Вразливість мозку недоношеної дитини до препаратів, що діють на систему рецепторів. Розвиток головному мозку плоду між 22 та 40 тижнями гестації. Рівновага між проліферацією та апоптозом в незрілому мозку, опосередкована двома нейромедіаторними системами (Glutamate і Gaba). Використання анальгетиків та седативних препаратів та їх негативний вплив на головний мозок дитини.
      • Рекомендації щодо обезболювання недоношених дітей. Оцінка болі та шкали оцінки болю.
      • Нефармакологічні анальгетики. Дослідження Cochrane щодо використання сахарози в якості знеболювального. Рекомендації щодо застосування сахарози перед болісними процедурами. Укутування дитини
      • Важливість системи подвійного догляду (2 медсестри або медсестра та один з батьків) під час болісних процедур. Метод кенгуру під час болісних процедур – за та проти.
      • Порівняння умов перебування дитини в утробі матері та у відділенні ІТН. Шляхи зменшення шумового та світового впливу на дитину у ВІТН. Важливість спостереження за дитиною, підтримки, спокою та виваженості у проведенні маніпуляцій.
      • Фармакологічне обезболювання. Післяопераційне використання опіоїдів. Результати дослідження Ананда (2004) щодо ефекту використання морфію у дітей на штучній вентиляції. Дані Cochrane (2008) щодо використання морфію у дітей на ШВЛ. Дослідження анальгезії в канадських ВІТН (2011).
      • Перспективи та рекомендації щодо обезболювання пацієнтів у ВІТН.
      Більше інформації
      4
      «Лікування жовтяниць у новонароджених»

       Марія-Катаржина Боршевська-Корнацька розповідає про лікування жовтяниць.
      Марія-Катаржина Боршевська-Корнацька
      «Лікування жовтяниць у новонароджених»
      • Фізіологічна та патологічна жовтяниця. Фактори ризику виникнення жовтяниці.
      • Жовтяниця, викликана грудним вигодовуванням, холестазом, запаленням печені у новонароджених, атрезією жовчних шляхів, аутосомним успадкуванням.
      • Важливість своєчасної діагностики жовтяниці та контролю. Досвід Польщі. Рекомендації американської академії педіатрії.
      • Лікування жовтяниць. Фототерапія – основний метод лікування жовтяниць. Протипоказання для проведення фототерапії та ускладнення. Використання сумішей для лікування жовтяниць та переливання крові.
      • Рекомендації лікування жовтяниць у передчасно народжених дітей, в тому числі з екстремально низькою масою тіла.
      • Рекомендації щодо замінного переливання крові. Лікування імуноглобуліном. Ядерна жовтяниця.

      Питання та відповіді. Інтерв'ю з Марією-Катаржиною Боршевською-Корнацькою.
      Більше інформації
      5
      «Механіка легенів під час проведення механічної штучної вентиляції у недоношених новонароджених. Взаємодія новонародженого з апаратом ШВЛ»

       Нельсон Клор розповідає про механіку легень та взаємодію апарата штучної вентиляції та респіраторної системи дитини.


      Нельсон Клор
      «Механіка легенів під час проведення механічної штучної вентиляції у недоношених новонароджених. Взаємодія новонародженого з апаратом ШВЛ.»
      • Схема відношення між тиском та об'ємом та зміна цього відношення.
      • Порівняння між 3-ма групами пацієнтів (дорослі, доношені та недоношені діти) щодо сприйнятливості до пошкодження легень під час ШВЛ. Попередження пошкодження легень. Зміна стану пацієнта під час вентиляції.
      • Концепція комплаенсу (розтягнення легень). Залежність тиску та дихального об'є му. Лінійне відношення тиску та об'єму у людини з нормальними легенями. РДС – обмежувальні умови для вентиляції у дітей з низьким комплаенсом.
      • Адекватний дихальний об'єм проти надмірного. Результати дослідження в двох групах дітей, які вентилювалися з різним тиском – низьким та надмірним.
      • Адекватний позитивний тиск кінця видоху (РЕЕР) проти надмірного.
      • Результати дослідження щодо впливу підвищеного РЕЕР на дихальний об'єм при механічному та спонтанному диханні.
      • Резистентність дихальних шляхів. Тривалість вдиху та видиху. Приклад взаємодії параметрів вентилятора з механікою респіраторної системи дитини. Важливість часу вдиху та видиху для дітей, які знаходяться на вентиляції.
      Висновки. Питання та відповіді.
      Більше інформації
      6
      «Парентеральне харчування. Деякі аспекти введення ліпідів. Власний досвід»

       Рішард Лютербах презентує доповідь про парентеральне харчування та особливості введення ліпідів, виходячи з власного досвіду.


      Рішард Лютербах
      «Парентеральне харчування. Деякі аспекти введення ліпідів. Власний досвід»
      • Жирні кислоти Omega 3 та Omega 6 та їх кінцеві продукти. Біохімічні та біофізичні характеристики докозагексаенової кислоти (ДГК) та її вплив на функції мембран, важливість ДГК для внутрішньоутробного розвитку сітківки та головного мозку.
      • Розвиток головного мозку в період з 23 по 40 тиждень гестації. Відсток ДГК в сітківці та головному мозку. Дефіцит ДГК у недоношених дітей. Результати дослідження щодо негативного впливу на зорову систему через нестачу ДГК.
      • Вплив концентрації ДГК в крові на ранньому етапі на неонатальну захворюваність. Парентеральне введеня Omegaven у недоношених дітей. Порівняння парентерального використання жирових емульсій Omegaven10% та ClinOleic 20%. Позитивний ефект від парентерального використання риб'ячего жиру та емульсій на його основі для лікування новонароджених. Порівняння характеристик емульсій 20%SMOFlipid та 20% Intralipid.
      • Результати дослідження щодо парентерального використання емульсій на основі риб'ячого жиру в двох групах дітей. Коливання вмісту ДГК в плазмі та еритроцитах в контрольній та досліджуваній групах.
      • Влив використання ДГК на попередження ретинопатії. Лазерна терапія як ефективний метод лікування ретинопатії новонароджених. Побочні ефекти.

        Висновки. Питання та відповіді.
      Більше інформації
      7
      «Вентиляція з цільовим об'ємом»

      Нельсон Клор розповідає про основні концепції вентиляції з цільовим об'ємом у недоношених дітей. Вентиляція з цільовим об'ємом призначена для запобігання недостатньої або надмірної ШВЛ та ушкодженню легень недоношеної дитини.
      Нельсон Клор
      «Вентиляція з цільовим об'ємом»
      • Основні методики вентиляції. Метод контрольованого об'єму (VC) на графіку. Метод контрольованого об'єму та регульованого тиску (PRVC) на графіку. Метод гарантованого об'єму (VG) на графіку.
      • Вентиляція з цільовим об'ємом та спроби спонтанного дихання. Можливості вентилятора підлаштовуватися під механіку легень та спонтанні інспіративні зусилля дитини. Результати дослідження вентиляції дітей у звичайному режимі SIMV та режимах SIMV+VG 4,5 і SIMV+VG 3,0. Можливості апарату ШВЛ щодо автоматичного регулювання параметрів вентиляції.
      • Переваги та недоліки методів контрольованого об'єму (VC), контрольованого об'єму та регульованого тиску (PRVC). Результати дослідження застосування різних режимів вентиляції та висновки щодо важливості тривалості вентиляції дітей. При використанні режиму з цільовим об'ємом, діти екстубуються швидше. Показники смертності та захворювання на бронхо-легеневу дисплазію (БЛД) та переваги застосування вентиляції з цільовим об'ємом.
      • Питання безпеки при використанні вентиляції з цільовим об'ємом. Необхідність використання обмежень по піковому тиску.
      • Гіповентиляція та гіпоксія. Результати дослідження використання режимів SIMV та VG-SIMV 6 ml/kg у дитини з хронічним захворюванням легень.
      • Експериментальні досягнення.
      Більше інформації
      8
      «Рання n-CPAP – профілактика інвазивної штучної вентиляції»

       Ришард Лютербах розповідає про застосування назальної неінвазивної підтримки у пологовій залі.
      Ришард Лютербах
      «Рання n-CPAP – профілактика інвазивної штучної вентиляції»
      • Поява та переваги застосування неінвазивної назальної дихальної підтримки в пологовому залі.
      • Порівняння системи Infant Flow SiPAP та звичайної системи n-CPAP. Переваги Infant Flow SiPAP.
      • Досвід використання системи Infant Flow SiPAP у пологовій залі за 4 роки (2008-2012). Результати ретроспективного аналізу.


      Демонстрація фільму щодо застосування Infant Flow n-CPAP у пологовій залі та подальшого лікування у ВІТН.

      Питання та відповіді.
      Більше інформації
      9
      «Досягнення у галузі кисневої терапії»

      Нельсон Клор розповідає про кисневу терапію.
      Нельсон Клор
      «Досягнення у галузі кисневої терапії.»
      • Тривала потреба у кисневій підтримці у недоношених дітей в залежності від терміну гестації. Дослідження Університету Майямі, яке доводить загрозу виникнення різних форм ретинопатії через гіпероксію у недоношених дітей. Ризик виникнення сліпоти через ретинопатію новонароджених - розподіл на карті світу.
      • Дослідження щодо залежності гіпероксії та ушкодження легень у недоношених новонароджених та його результати, які доводять, що тривала киснева терапія з високим рівнем кисню в крові у недоношених дітей негативно впливає не лише на зір, а й на легені та згідно з деякими даними, на ЦНС. Аналіз показав, що кумулятивна гіпероксимія асоціювалася з розвитком ДЦП у дуже маленьких дітей більш ніж пролонгована ШВЛ та гіпокапнія. Дані по дітям з бронхо-легеневою дисплазією (БЛД). Висока сатурація дуже руйнівно діє на розвиток. Необхідно уникати високої сатурації та націлюватися на більш низькі рівні.
      • Дані північно-американського дослідження SUPPORT щодо розвитку ретинопатії, БЛД, неврологічних порушень та смертності в двох групах дітей з більш низькою та високою сатурацією. Важливість проведення постійного моніторингу та уникнення як занадто високих, так і занадто низьких показників сатурації.
      • Рекомендовані параметри сатурації для різних груп дітей та складності, пов'язані із застосуванням цих параметрів. Ручне регулювання кисню (дані дослідження).
      • Система автоматичного регулювання сатурації CLIO2 в вентиляторі з метою запобігання екстремальних показників сатурації. Алгоритм роботи системи. Порівняльний аналіз ручного та автоматичного регулювання кисню. Дані дослідження щодо застосування системи автоматичного регулювання киснем. Переваги системи. Автоматичний моніторинг сатурації та FiO2. Адекватна оксигенація проти кисневої токсичності.

      Більше інформації
      10
      «Стратегії попередження некротичного ентероколіту (НЕК) у новонароджених»

      Ришард Лаутербах говорить про некротичний ентероколіт та його попередження.
      Ришард Лаутербах
      «Стратегії попередження некротичного ентероколіту (НЕК) у новонароджених»
      • НЕК – найбільш тяжке захворювання у новонароджених. Статистичні дані.
      • Симптоми «класичного» НЕК. Патогенез НЕК. Бактеріальна колонізація та НЕК. Важливість ентерального харчування у недоношених дітей та цінність грудного молока. Результати рандомізованих досліджень щодо позитивного ефекту пробіотиків відносно частоти виникнення НЕК, попередження важких форм НЕК та смертності.
      • Профілактичні стратегії НЕК. Значення внутрішньоутробного споживання дитиною амніотичної рідини та ризик виникнення НЕК у недоношеної дитини через припинення її отримання. Рандомізоване дослідження щодо попередження НЕК, сепсису, викликаного грам-негативними бактеріями плаценти та скорочення смертності у зв'язку із введенням додаткових об'ємів рідини окрім ентерального харчування. Проміжні результати дослідження в двох групах – досліджуваній та контрольній.
      Питання та відповіді.

      Інтерв'ю з Ришардом Лютербахом.
      Більше інформації
      11
      «Амплітудний енцефалографічний моніторинг»

      Гукуйєнер Ківілкім презентує доповідь з aEEG.
      Гукуйєнер Ківілкім
      «Амплітудний енцефалографічний моніторинг»
      • Важливість проведення постійного моніторингу головного мозку в реанімації. Обмеження мультиканального EEG та складність інтерпретації даних.
      • Що таке монітор церебральних функцій (CFM)? Електроди та їх позиціонування на пацієнті. Фільтрація сигналу aEEG. Імпеданс – перешкоди нормальному сигналу aEEG. Артефакти та приклади артефактів на моніторі. 4 основних записи aEEG приладу CFM 6000: нормальний CFM, середньо-аномальний CFM, глибоко-аномальний CFM, судоми.
      • Моніторинг aEEG у ВІТН – можливість отримати важливу клінічну інформацію щодо стану пацієнта. Результати досліджень щодо порівняння звичайного EEG та амплітудної aEEG на основі фонової інтерпретації. Переваги aEEG щодо визначення судом.
      • Фонові патерни. Класифікація патернів aEEG у доношених та недоношених новонароджених. Цикл сон-неспання та aEEG в залежності від гестаційного віку дитини. Результати деяких досліджень.
      • aEEG дітей з внутрішньошлуночковими крововиливами (ВЖК)
      • Діагностування судом у новонароджених. Показання для моніторингу судом. Застосування aEEG для визначення судом. Характеристики aEEG при епілептичних судомах. Судоми у недоношених дітей. aEEG недоношеної дитини с ВЖК, aEEG дитини з вірусним менінгітом. aEEG/EEG у недоношених дітей під впливом медичних препаратів та клінічних станів.
      • Використання aEEG у дітей з перинатальною асфіксією, енцефалопатичних пацієнтів. Дослідження щодо проведення aEEG з метою прогнозу після перинатальної асфіксії. Патерни сон-неспання на aEEG у доношеної дитини з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією та прогноз подальшого нейророзвитку. Рекомендації щодо часу проведення aEEG у дітей з перинатальною асфіксією та гіпоксично-ішемічною енцефалопатією.
      • Важливість проведення aEEG для визначення субклінічних судом, невідкладного лікування судом та попередження пошкодження головного мозку.
      • Результати дослідження щодо прогнозу при проведенні гіпотермії у новонародежних з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією із застосуванням aEEG.
      • Роль aEEG у пацієнтів з метаболічними, кардіоваскулярними та іншими порушеннями. Результати досліджень. Важливість проведення aEEG до, під час та після хірургічного втручання у дітей.
      • Переваги застосування двоканальної aEEG. Публікації з цього приводу та и з власної клінічної практики.

      Питання та відповіді.


      Більше інформації
      12
      «Неінвазивна вентиляція як засіб мінімізації ушкодження легень»

       Рангасамі Раманатан презентує доповідь щодо неінвазивної вентиляції легенів – як засобу мінімізації ушкодження легенів.
      Рангасамі Раманатан
      «Неінвазивна вентиляція як засіб мінімізації ушкодження легень»
      • Випадок з клінічної практики. Найменша в світі дитина (вага при народженні 270г).
      • Зміна підходів до респіраторного дистрес-синдрому у недоношених дітей (РДС). Тренди щодо неонатального РДС в США. Прийняття рішення щодо інтубації дитини.
      • Переваги неінвазивної вентиляції (немає інтубації, немає БЛД). Режими неінвазивної вентиляції (NCPAP та NIPPV). Використання назальних канюль з високим потоком, що створюють позитивний тиск у дихальних шляхах та застереження. Bubble CPAP, режим СРАР на механічному вентиляторі, Infant Flow Driver CPAP. Інтерфейси назальних канюль.
      • Результати рандомізованих досліджень застосування методики NCPAP+сурфактант у порівнянні з інтубація+сурфактант щодо показників смертності або захворювання БЛД.
      • Результати інших досліджень щодо застосування різних видів назальних канюль, використання Infant Flow Driver CPAP та режиму CPAP у вентиляторі, Bubble CPAP і інш., а також використання NCPAP у пологовій залі. Невдачі проведення NCPAP.
      • Чому для деяких дітей NCPAP не є ефективним? Причини.

      • Режим NIPPV. Як це працює? Способи контролю та обмеження. Дослідженя щодо sNIPPV та торакоабдомінальної асинхронії; sNIPPV та роботи дихання; дослідження in vitro щодо змін респіраторного часу та об'єму під час проведення NIPPV; робота диханя на фоні зміни швидкості.
      • Результати рандомізованих досліджень порівняння NCPAP та NIPPV щодо невдач в екстубації; порівняння NCPAP та NIPPV щодо частоти БЛД. Висновки.
      • Результати досліджень щодо пошкоджень носу дитини через використання назальних канюль. RAM-канюли та деякі дослідження стосовно їх використання.
      • Дослідження залежності між проведенням реанімації мішком та маскою у пологовій залі та обструкцією дихальних шляхів. Дослідження використання маски та назальних канюль під час реанімації у пологовій залі.
      • Рекомендації щодо використання RAM-канюль та IMV.
      • Використання RAM-канюль при високочастотній вентиляції легенів.
      Питання та відповіді.
      Більше інформації
      13
      «Краніоцеребральна гіпотермія»

      Гукуйєнер Ківілкім презентує доповідь з краніоцеребральної гіпотермії в якості нейропроекторної терапії.
      Гукуйєнер Ківілкім
      «Краніоцеребральна гіпотермія»
      • Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія (ГІЕ). Гіпотермічна нейропротекція при ГІЕ як стандарт допомоги. Результати досліджень щодо селективного або повного охолодження; неврологічний вихід та смертність в залежності від ступеня ГІЕ при лікуванні гіпотермією.
      • Результати дослідження, проведеного в Китаї щодо вивчення побічних ефектів під час охолодження голови дітей з ГІЕ.
      • Всі дослідження показують, що гіпотермія покращує виживання та неврологічний розвиток дітей.
        Повне охолодження тіла дитини та охолодження голови. Рекомендовані температури охолодження. Результати досліджень щодо лікування охолодженням голови (Cool-Cap) та щодо охолодження всього тіла (NICHD). Критерії для охолодження. Методи та етапи охолодження. Небезпека переохолодження. Подальший моніторинг.
      • Результати досліджень щодо подальшого неврологічного стану дітей, яким проводилось охолодження за допомогою Cool-Cap (оцінка в 18 місяців та 8 років)
        Маркери для призначення гіпотермії та подальшого прогнозу (шкала Апгар, aEEG, шкала Сарнат, МРТ). Результати досліджень щодо результатів МРТ та aEEG у дітей, які отримували лікування гіпотермією. Сивороточні цитокини у клінічному дослідженні гіпотермії.

      • Необхідність додаткових досліджень та дослідження, що тривають. Доцільність застосування гіпотермії дітям менше 36 тижнів гестації; дітей з ГІЕ 1 ступеню; дітей з постнатальним колапсом; дітей з судомами; дітей з неонатальним інсультом; дітей з меншим ніж 7 РН пуповинної артеріальної крові; дітей з енцефалопатією, стан яких покращується після 6 годин.
      • Чи потрібний постійний моніторинг aEEG під час гіпотермії?
      • Гіпотермія + застосування медичних препаратів.
      • Дані з Великобританії щодо профілактичного проведення гіпотермії дітям з перинатальною енцефалопатією внаслідок асфіксії.
      Питання та відповіді. Інтерв'ю з Гукуйєнер Ківілкім.
      Більше інформації
      14
      «Неонатальний сепсис. Діагностика та лікування»

       Рангасамі Раманатан розповідає про діагностику та лікування неонатального сепсису.


      Рангасамі Раманатан
      «Неонатальний сепсис. Діагностика та лікування»
      • Внутрішньоматочні інфекції – інфекції, які діти отримують від матері. Джерела інфекції. Ризик виникнення БЛД у дитини через інфекції.
      • Хоріоамніоніт. Симптоматика та діагностика.
      • Розповсюдженість раннього сепсису. Результати дослідження, проведеного у США.
      • Важливість своєчасної діагностики сепсису. Менінгіт у дітей з сепсисом. Ранній та пізній неонатальний сепсис (види бактерій та вірусів, що викликають інфекції).
      • Симптоми та признаки сепсису. Неспецифічні симптоми. Температура при неонатальному сепсисі. Скринінг на сепсис. Тест на С-реактивний білок. Культура крові. Результати дослідження з Бостону щодо вивчення аналізу крові з сегменту пуповини у порівнянні з аналізом крові, взятої безпосередньо у дитини. Використання аналізу на прокальцитонін. Результати мультинаціонального рандомізованого дослідження щодо використання аналізів на CRP та IL-8 (C-реактивний білок та інтерлікін-8).
      • Стратегії попередження сепсису. Превентивна стратегія при хоріоамніоніті. Результати дослідження щодо використання хлоргексидіну вагінально для лікування хоріоамніоніту у матері.
      • Алгоритм (рекомендації) американського Центру контролю за захворюваннями щодо застосування антибіотиків у жінок з ознаками передчасних пологів.
      • Алгоритм (рекомендації) американського Центру контролю за захворюваннями щодо застосування антибіотиків у жінок з пролонгованим періодом після відходження навколоплідних вод та гестаційним віком дітей менше 37 тижнів.


      • Алгоритм американського Центру контролю за захворюваннями щодо застосування антибіотиків у дітей з ознаками інфекцій.
      • Рекомендації відділення неонатології Медичного центру Університету Південної Каліфорнії щодо антибіотикотерапії у дітей до та після 34 тижня гестації.
      • Рекомендації відділення неонатології Медичного центру Університету Південної Каліфорнії щодо антибіотикотерапії щодо проведення люмбальної пункції.
      • Які саме антибіотики обрати? Тривалість застосування антибіотиків.
      • Попередження нозокоміальних інфекцій імуноглобуліном (IVIG), анти-стафілококовим імуноглобуліном, ванкоміцином, G-CSF та GM-CSF, мазей Аквафор та Еуцерін, орального лактоферину, пентоксифеліну у передчасно народжених дітей. Результати досліджень. Результати досліджень щодо профілактики грибкових інфекцій Bovine Lactoferrin.
      • Нозокоміальні інфекції: стратегії попередження. Профілактика інфекцій, викликаних застосуванням центральних венозних катетерів. Профілактика вентилятор-асоційованої пневмонії.

      Більше інформації